В пам'яті досі всі звуки і картини

Лоліта, 23 роки м. Дніпро

Я з міста Лисичанськ. До початку воєнних дій в мене було різнобарвне, активне та насичене життя. Я працювала в КЗ "Палац культури ім. В.М. Сосюри м. Лисичанськ", на посаді завідувача сектору та керівника вокалу, я була модераторкою молодіжного медіа - хабу "FREDOMHUB". В перший день війни, я знаходилась вдома, мені подзвонили о 5:30 і сказали, що почалась війна. В цей день я все одно пішла на роботу. Цілий день, ми з колегами приймали людей в укритті Палацу культури й намагались надати все, для комфортного перебування їх в укритті.


З 24 лютого по 7 квітня, я була в Лисичанську. В пам'яті досі всі звуки та картини. Було страшно і важко, воду і їжу було складно знайти, день починався з черги за хлібом. На щастя, поруч зі мною були небайдужі люди, з якими ми допомагали один одному.

Зараз, я знаходжусь в Дніпрі, але душевного спокою все одно немає. Я дуже лякаюсь звуків грому, думаю, що гатять. Я сумую за своєю роботою, адже це була найкраща робота в моєму житті, а також сумую за концертами, бо сцена це мій дім. Мені важко, майже кожного дня дізнаватись, що мої знайомі загинули, від цього болить душа. А ще, мені не вистачає тих людей, яких я на жаль навіть почути не можу, бо з Лисичанськом немає зв'язку. Зараз, я волонтерка Луганського обласного молодіжного центру і я цим пишаюсь, бо маю можливість допомагати людям, які як і я опинилися в складній ситуації.


21 перегляд

Останні пости

Дивитися всі