Оля, 20 років, м. Боярка
Всім привіт, я Оля з міста Часів Яр, Донецької області.
Я голова молодіжної ради Часовоярської територіальної громади. Насправді, Часів Яр маленьке місто в Донецькій області, і про молодіжні ради чи організації ніхто до нас не чув. Наша молодіжна рада створилась відносно нещодавно, приблизно півроку тому, і ми з командою дуже завзято почали будувати молодіжну політику в нашому місті. За півроку ми реалізували два великих проєкти, зустрічались з молоддю міста, проводили тренінги, проводили івенти для молоді. І ось, нещодавно, ми приходили до школи, аби почути проблеми та бажання молоді, та на зустрічі виявилось достатньо багато бажаючих школярів долучитись до молодіжної ради. Це дуже приємно вразило. Ще, ми командою почали писати план-стратегію нашої майбутньої роботи, вже з урахуванням думок молоді.
Але! Це все було до 24 лютого. До війни! Всі наші досягнення та радість була до війни. Всі наші плани були до війни. І всі ми були до війни іншими.
Наразі, ми мріємо тільки про закінчення війни та перемогу УКРАЇНИ! Ми впевнені в цьому.
Так, я залишилась в місті, бо хто як не я? Хто залишиться в місті допомагати в тилу?
Такі питання я собі задавала, коли став вибір, поїхати чи залишитись. Я українка і моя родина — українці, ми не можемо зрадити своїй країні, бо ми її любимо і пишаємось нею!
В мене дуже сильно болить душа за свою батьківщину, цивільних людей та особливо, військових. Дуже багато друзів та знайомих, які зараз захищають нашу землю та наші життя, я їм дуже вдячна за це. І я знаю як їм зараз важко. Так, для того, щоб їм допомогти та приблизити нас до перемоги, я доєдналась до новоствореного гуманітарного штабу. Штаб спрямований на допомогу територіальній обороні та переселенцям. Ми вже багато зібрали та передали гуманітарної допомоги територіальній обороні та госпіталю. Багато сплели маскувальних сіток, та продовжуємо це робити, їх відвозили на блокпости. Зараз намагаємось захистити цивільних від підривів на мінах — робимо таблички «Увага! Міни!» та попереджувальні знаки для блокпостів «Stop контроль». Дехто з молодіжної ради допомагає плести каркас сітки, дехто ліпить вареники для військових, дехто насипає пісок в мішки (для закладання блокпостів, вікон, тощо).
Ми всіляко допомагаємо військовим, всім чим можемо. Та й будемо продовжувати це робити, бо ми знаємо, що ми переможемо!
Я залишаюсь в Україні і не планую виїжджати. Я не бачу свого майбутнього за кордоном, а в Україні в мене багато планів, ідей, і я відчуваю, що я тут корисна. І звісно я знаю і вірю, що Україна переможе! А після перемоги нас чекає великий пласт роботи, не тільки в плані будування, тому кожен спеціаліст буде важливим. Майбутнє в Україні буде точно в багато разів кращим!
Все буде Україна!
Слава Україні!